Max Ernst

Живописна поезія

Подорож у глибини майстерності

Макс Ернст (1891–1976) володів неперевершеною художньою оригінальністю й перетворював усе, до чого торкався. Розширюючи межі можливого й ламаючи усталені уявлення свого часу, він став однією з ключових постатей дадаїзму та сюрреалізму. Реакцією на жахи Першої світової війни стало його активне залучення до дадаїстського руху. Після закриття знаменитої виставки дадаїстів у Кельні за «непристойність» Ернст перебрався до Парижа, де зблизився із сюрреалістами.

Ернст вражає, передусім, різноманіттям своїх стилів і технік. Його творчість охоплює живопис, графіку, скульптуру, літературні тексти, оформлення театральних сцен, колажні романи та винайдену ним самим техніку "фротажу" (перенесення текстури на папір). Під час Другої світової війни Ернст, як і багато його колег, опинився в статусі «небажаного іноземця» й змушений був емігрувати, проте після війни повернувся до Франції. У 1954 році він здобув Гран-прі з живопису на Венеційській бієнале, підтвердивши своє міжнародне визнання.

Ця книга — подорож крізь магію, яскравість і фантазію. Вона відкриває двері до складного, чарівного світу Макса Ернста.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Painting poetry

Exploring the intricate journey of a master

With unparalleled artistic originality Max Ernst (1891–1976) transformed everything he touched. By pushing the boundaries and breaking loose from the confined view of the culture of his time, he became one of the most important figures of Dadaism and Surrealism. Driven by the counter-reaction to the horrors of World War I, he became a pioneer of the Dada movement. The closing of the famed Dada exhibit in Cologne for ‘obscenity’ led Ernst to spend the rest of his life in Paris, where he came in contact with the Surrealists.

Above all, Ernst stands out for his varied style and technique, having produced an oeuvre that reaches from paintings, drawings, and sculpture, across texts and stage settings to collage novels and the development of his own ‘frottage’ technique. During World War II, Ernst, like many of his colleagues, became an ‘undesirable foreigner’ and was forced to emigrate; however, he returned to France after the war. Continuing a career that spanned decades, in 1954 he received the Grand Prize for Painting at the Biennial in Venice.

This book is a journey through magic, vividness, and fantasy. It is a gateway into the intricate mind and world of Max Ernst.