|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
У цьому першому систематичному вступі до сучасного китайського мистецтва Ву Хунг пропонує доступний, цілеспрямований та вкрай необхідний розповідь про розвиток китайського мистецтва в усіх медіа з 1970-х до 2000-х років. Від свого андеграундного зародження під час Культурної революції (1966-76) сучасне китайське мистецтво стало динамічною та надзвичайно впливовою силою в глобалізованому світі мистецтва, де відмінності між східною та західною культурами швидко руйнуються. Книга являє собою багато ілюстрований та легкий для навігації хронологічний огляд, який розглядає сучасне китайське мистецтво як у контексті конкретного історичного досвіду Китаю, так і на світовій арені. Ву Хунг досліджує появу авангардного або сучасного мистецтва – на відміну від офіційно санкціонованого мистецтва – у публічній сфері після Культурної революції; мобілізацію молодими художниками та критиками загальнонаціонального авангардного руху в середині 1980-х років; повторний акцент на індивідуальній творчості наприкінці 1980-х років, посилений дух експериментування 1990-х років; та новіша ідентифікація китайських митців, таких як Ай Вейвей, як громадян світу, які створюють роботи для міжнародної аудиторії.
____________________________________________________________________________________________________________
In this first systematic introduction to contemporary Chinese art, Wu Hung provides an accessible, focused and much-needed narrative of the development of Chinese art across all media from the 1970s to the 2000s. From its underground genesis during the Cultural Revolution (1966-76), contemporary Chinese art has become a dynamic and hugely influential force in a globalized art world where the distinctions between Eastern and Western culture are rapidly collapsing. The book is a richly illustrated and easy-to-navigate chronological survey that considers contemporary Chinese art both in the context of China's specific historical experiences and in a global arena. Wu Hung explores the emergence of avant-garde or contemporary art - as opposed to officially sanctioned art - in the public sphere after the Cultural Revolution; the mobilization by young artists and critics of a nationwide avant-garde movement in the mid-1980s; the re-emphasis on individual creativity in the late 1980s, the heightened spirit of experimentation of the 1990s; and the more recent identification of Chinese artists, such as Ai Weiwei, as global citizens who create works for an international audience.